Боротьба з системою

Принципова позиція Ігоря Шевченка часто суперечила позиції Прем’єр-міністра Яценюка, зокрема, з питань неефективного управління державною власністю, підвищення податкового навантаження і відсутності системних реформ. Крім того, Шевченко навідріз відмовив Яценюку призначити головою Державної служби геології і надр Геннадія Руденка, який був довіреною особою Віктора Януковича на виборах 2004 року.

Ключовим моментом в протистоянні Міністра екології з Прем’єром Яценюком стала особлива позиція Шевченка щодо комісії з відбору членів Національної агенції з питань запобігання корупції. Шевченко наполягав на скасуванні рішення Кабміну, прийнятого в результаті маніпуляцій, і проведення нових виборів, з включенням до комісії представників незалежних громадських організацій, як того вимагає закон, а не «кишенькових» активістів, готових проголосувати так, як їм скажуть в Секретаріаті КМУ. Вперше в історії України чинний Міністр відкрито і публічно виступив з критикою рішення Кабміну, про що заявив на спільній прес-конференції з народними депутатами Єгором Соболєвим, Сергієм Лещенком та представниками громадянського суспільства.

Відразу після цього 24 червня 2015 року на засіданні Кабміну, «на науку» іншим членам уряду, Яценюк в різкій формі вимагав негайної відставки Шевченка за власним бажанням. Однак він відмовився. Незабаром Яценюк, а потім і Олег Ляшко з трибуни Парламенту звинуватили Шевченка в тому, що той не відвідав місце пожежі на нафтобазі під Києвом, а також в тому, що Шевченко перебував за кордоном під час пожежі. Шевченко спростував ці звинувачення, заявивши, що гасіння пожежі не входить до повноважень Мінприроди, і є прямим обов’язком МВС, до складу якого входить Держагентство з надзвичайних ситуацій із пожежною службою, а також навів незаперечні докази того, що він перебував в Україні на момент початку пожежі і аж до її повної ліквідації. Незважаючи на це, Шевченко відвідав місце пожежі і зробив все необхідне для ліквідації наслідків цього екологічного лиха.

Метою цих нападок було дискредитація та спроба позбутися «незручного» Міністра.

Зрозумівши, що це не спрацьовує Яценюк, Ляшко і низка народних депутатів з партії «Народний фронт» звинуватили Шевченка в тому, що він нібито безкоштовно прилетів на приватному літаку Олександра Онищенка з Європи в Україну. На що Шевченко надав документальні докази того, що він особисто оплатив свій переліт і що літак належить голландській авіаційної компанії, а не Онищенку.

У березні 2016 року Солом’янський районний суд м. Києва визнав необґрунтованими звинувачення проти екс-міністра екології Ігоря Шевченка і закрив справу, що розслідувалась СБУ України. На засіданні 22 березня суд визнав, що Шевченко не порушував п.2 ч.1 ст.28 закону «Про запобігання корупції», в чому його звинувачувала СБУ — конфлікт інтересів в діях екс-міністра був відсутній.

Інформація про те, що під час пожежі на нафтобазі Шевченко був в Ніцці, виявилась також неправдивою. Держприкордонслужба підтвердила, що Шевченко під час пожежі, з моменту її початку, перебував в Україні.

29 липня 2016 року прокуратура міста Києва закрила кримінальне провадження проти Ігоря Шевченка в зв’язку з відсутністю складу кримінального злочину. Отже всі звинувачення на адресу Ігоря Шевченка виявилися безпідставними.

«Це розслідування було на особистому контролі у Авакова, Шокіна (екс-генпрокурор), Ситника (директор НАБУ), Холодницького (очільник САП), Сакварелідзе (екс-заступник Генпрокурора, прокурор Одеської області) і Касько (екс-заступник глави ГПУ). Але як кажуть, контролюй не контролюй… Зрештою, справу передали в прокуратуру міста Києва, яка взяла на себе відповідальність припинити цей маразм і закрити справу», – Шевченко.